В курсі "Стратегічне управління людськими ресурсами " наведено структуру системи стратегічного управління людськими ресурсами, яка передбачає її відповідність діловій стратегії та інтеграцію відповідних складових. Описано інструменти прогнозування, планування і моделювання для реалізації перспективних дій з управління людськими ресурсами відповідно до загальної стратегії організації чи реґіону.

Метою дисципліни є надання можливості майбутнім фахівцям сформувати компетенції, потрібні для виконання завдань у сфері стратегічного управління людськими ресурсами організації.

Завдання вивчення дисципліни:

• сприяти розумінню студентами сутності та соціальної значущості стратегічного управління людськими ресурсами в сучасних умовах, місця й ролі курсу в системі управління та у формуванні якостей менеджера;
• допомогти розвивати фахові якості відповідно до службового статусу в ієрархії управління;
• засвоїти методологічні засади стратегічного управління людськими ресурсами, а також набути навички використання соціальних і психологічних технологій стратегічного управління;
• набуття навичок та вмінь самостійно аналізувати витрати на персонал та здійснювати їх бюджетування;
• осмислити організаційні та функціональні стратегії управління людськими ресурсами;
• вивчення зарубіжного досвіду досягнення ефективності стратегічного управління людськими ресурсами та можливостями його застосування в Україні.

Предметом навчальної дисципліни є зайнятість населення як поняття комплексне, взаємовідносини та їх наслідки між суб’єктами суспільно-корисної діяльності, методи впливу держави на регулювання зайнятості і запобігання розширенню безробіття й сприяння його скороченню.

Метою вивчення навчальної дисципліни є забезпечення магістрів комплексом знань, умінь та навичок, необхідних для застосування в професійній діяльності у сфері зайнятості населення та методологічних підходів щодо використання теоретичних основ у державній політиці регулювання зайнятості.

Завданням вивчення дисципліни є формування у студентів сучасних теоретичних знань та практичних навичок у сфері зайнятості населення та розвиток компетентностей, важливих для забезпечення професіоналізму фахівців та їхньої конкурентоспроможності на сучасному ринку праці; розгляд держави, державного та недержавного управління, державної служби та недержавних організацій як позитивних цінностей та вищого досягнення розвитку демократичної, соціальної, правової держави, громадянського суспільства. слухачам необхідні уявлення і практичні навички з різних аспектів реалізації державного регулювання зайнятості економічними, правовими, адміністративно-організаційними методами.

Вивчення дисципліни «Психологія управління» є необхідною складової професійною підготовки менеджерів. Всебічне урахування психологічного змісту управлінської діяльності ; знання психологічних особливостей людей, їх взаємодії, закономірностей функціонування соціальних організацій, сучасних засобів стимулювання працівників, а також уміння грамотно здійснювати добір діагностичного інструментарію для вивчення соціально психологічних явищ в організації сприятиме підвищення рівня професійної компетентності менеджерів.

Мета вивчення дисципліни – формування у майбутніх менеджерів системи спеціальних знань щодо психосоціологічних підходів у сучасній управлінській парадигмі; оволодіння сучасними психологічними методами ефективного використання людських ресурсів; розуміння психологічних основ системного управління організаціями; набуття умінь психологічного аналізу внутрішнього й зовнішнього середовища організації і практичних навичок психологічного забезпечення професійної діяльності, прийняття адекватних управлінських рішень.

Завдання вивчення дисципліни:

• Аналіз та вивчення методологічних і теоретичних засад психології управління, розроблення методів і методик теоретико-прикладних досліджень, застосування (з попередньою адаптацією) для потреб психології управління методів і методик інших наук.
• Виявлення та дослідження її структурних елементів: особистості керівника, його управлінської діяльності; особистості підлеглого та психологічних особливостей управління персоналом; психологічних засад управління організаціями; психологічних особливостей взаємодії в системах “керівник — підлеглий”, “керівник — організація”, “керівник — інші керівники”, “організація — організація” в процесі управління.
• Вивчення акмеологічних, соціокультурних, етнопсихологічних та соціально-психологічних особливостей управлінської діяльності; розроблення принципів і технологій планування, стратегії, координації, комунікації, мотивації діяльності, методів стимулювання, психологічних особливостей прийняття рішень, способів формування робочих груп тощо.
• Аналіз умов, чинників, рушійних сил, детермінантів оптимального розвитку керівника й організації та результативності управлінської діяльності; виявлення психологічних показників ефективності управлінського розвитку керівника та організації (управлінська культура керівника, культура організації, форми взаємозв´язку між ними та з зовнішнім середовищем тощо).
• Розроблення практичних рекомендацій для керівників і організацій з метою поліпшення управлінської діяльності, ділового спілкування, ефективного розв´язання управлінських завдань та ін.